Корчик   це  село   дуже-дуже давнє.  Свідченням цього є знахідки жителями  села  знарядь  праці  кам’яного  віку. Розміщене  воно в  куті  між двома  річками, що  зливаються. Розташування  місцевості, на  якій  воно  розкинулось,  в  глибоку  давнину  було  досить  вигідним. З трьох  боків  село  захищалось  болотистими  річками,  лише  з  одного   суходолом. Учнями  Корчицької школи знайдено  на території  села  кам’яні  рубила і просвердлені молоти-сокири, кам’яні  наконечники до  списів.  Це  свідчить про те, що тут мешкали жителі часів нового  кам’яного  віку. Отже тут  були  поселення  кілька тисяч років тому. Це  село  колись  було  укріпленим  городищем  серед дрімучих  непрохідних   болотистих  лісів і  займало  невелике підвищення,  яке  було оточене з  півдня, з  півночі із заходу  річками  та  болотами, а з сходу  був  виритий   великий  канал,  який  сполучав  південну і  північну  річки і  це  робило  село  недоступним  для   ворога.  Через село протікає річка Корчик, яка бере початок в лісі поблизу села.

     Колись на території села існувало місто. Про існування міста свідчать залишки валу, залишки колишньої дерев'яної фортеці з оборонними спорудами – баштами.

     Про те, що село було укріпленим і мабуть торговельним містом. Є доказ в південній частині села знаходяться місця давнього єврейського кладовища. А єврейське населення, як відомо з історії з давніх-давен займалося ремеслом і торгівлею.

    На території села розвивалася народна освіта. В другій половині ХІХ століття в селі була однокімнатна церковно-приходська школа (4-х класна) в якій навчалося близько 20 дітей. Навчав цих дійтей один вчитель. В історичних спогадах зазначено, що вчителем була Олександра Федосіївна Федорович, яка закінчила Житомирське жіноче духовне училище. Планувалося на кінець ХІХ століття будівництво школи на 164 учні, яких би навчали троє вчителів. В селі панувала майже суцільна неписьменність.

     До революції на території с. Корчик діяла двокласна школа, де навчали дітей читати і писати.

     З 1936 року в с. Корчик діяла семирічна школа в якій навчались діти з сіл Корчик і Романів. Навчали дітей 15 вчителів. Частина школи була розміщена у священниковій хаті, друга частина в іншому приміщенні. Директором школи був Макаров.

     Під час Великої Вітчизняної війни на території села школа не діяла. В післявоєнний час в селі було відкрито початкову школу, яка була розміщена в будинках селян. Завідуючим школи було призначено Нетичука Лук'яна Ільковича (1944-1945 р.). В 1945 році завідуючим школою було призначено Ільницького Антона Гнатовича, який працював на цій посаді до 1947 року.

     В 1947 році початкову школу реорганізовують в семирічну. Директором школи призначають  Яроцького Михайла Григоровича. В зв'язку з відсутністю єдиного приміщення школи назріла проблема будівництва школи.

     В 1940 році в с. Корчик було розкидано церкву і на її місці із її матеріалів розпочалося будівництво сільського клубу, під час війни новобудова, залишалася незакінченою.

     Після війни, недобудоване приміщення клубу, зусиллями селян перебудовано в школу. Крім того на території школи були перенесені будинки репресованих жителів села, в яких були створені класи та  майстерні.

     В 1951 році відкривається нове приміщення Корчицької семирічної школи. Директором школи призначається Рохманюк Володимир Сергійович.

     В 1952 році в 7 класі навчалося 56 учнів 1935, 1936, 1937, 1938 років народження. В 1953 році в школі навчалося 245 учнів і їх навчали 15 вчителів.

     В  1952 році директором школи призначається Вілецький Володимир Іванович, який працював на цій посаді до 1969 року. В 1960 році школа була реорганізована у восьмирічну загальноосвітню трудову політехнічну школу, в ній навчалося 256 учнів.

     З 1967 року Корчицька школа стає середньою. В цей час в школі навчається 366 учнів. Найбільша кількість учнів навчалася в школі, яка отримала стасус середньої, в 1968-1969 навчальному році – 409 учнів.

    Перший випуск середньої школи відбувся в 1969 році і нараховував 35 випускників.

     1969-1970 роки директором школи була Кумейко Ірина Ларіонівна, з 1970 по 1976 роки – Левчук Петро Іванович, 1976 -1984 роки Федорчук Василь Йосипович, а з 1984 року директором школи працює Гавриш Микола Адамович.

     В 50-60 роки, коли школа була восьмирічна, а потім середня, вона мала філіал в с. Романів. В Романові навчалися учні з 1 по 6 класи. В сьомий клас  діти приходили навчатися в село Корчик. В Корчицькій середній школі були паралелі з 1-го по 8-й класи.

     В 1972 році в Романові залишилися початкові 1-3 класи, а 4-10 класи в дві зміни навчались в селі Корчик.

     До 1988-1989 навчального року в школі була початкова трирічна школа і школа 4-10 класів.

     В 1989-1990 навчальному році початкова школа стала чотирьохрічною і було введено 11-річне навчання, школу було перейменовано у Корчицьку загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів.

     В 1986 році назріла проблема в новому приміщенні школи. Дирекція школи, вчительський колектив, батьки, громадськість села, а також піонерська й комсомольська організації звернулися з листами-зверненнями до керівних органів України і Радянського Союзу.

     В школі побували представники ЦК комсомолу, депутати Верховної Ради України і за їх підтримки було проведено організаційні роботи, а в 1990 році виготовлено проектну документацію на будівництво Корчицької ЗОШ І-ІІІ ступенів на 356 учнівських місць. В 1991 році було розпочато будівництво школи, яке не завершене до цього часу.

     Село Корчик розташоване серед лісів, а тому учні школи проводили і проводять значну природооохоронну роботу. В 1983 році на базі школи було створене шкільне лісництво, яке стало центром природоохоронної роботи, центром науково-дослідницької роботи.

     Особливо значних успіхів в дослідницькій роботі досягли члени шкільного лісництва під керівництвом вчителя біології Цибанюк Оксани Вікторівни, які зайняли призові місця на районному рівні, обласному рівні, а також на різних етапах Всеукраїнських конкурсів. За досягнуті успіхи Оксана Вікторівна у вересні 2007 року нагороджена премією ім. Миколи Островського. Значну допомогу шкільне лісництво надавало Шепетівському держлісгоспу. Так з 2000 по 2008 рік учнями школи в рвмках акції «Зелена весна» було виготовлено 600 шпаківень і висаджено 560 тисяч саджанців на площі 60 га на базі Романівського, Кам'янківського, Кліментовецького лісництв.

     В грудні 2002 року, завдяки начальнику Шепетівського районного відділу освіти Дзяворука Петра Францовича, початкові класи перейшли на навчання приміщення дитячого садка, яке було відремонтоване зусиллями працівників школи, батьків, учнів. В цьому ж приміщенні і діє шкільна їдальня.

     З 14.01.2014 року Корчицьку загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів було перейменовано на Корчицький навчально-виховний комплекс «загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад».

     Наші учні приймали участь в різних районних секціях, конкурсах, предметних олімпіадах, де здобували призові місця, а також були учасниками обласних предметних олімпіад.

     І ми надіємося, що майбутні покоління учнів, будуть навчатися в приміщенні нової школи і примножать успіхи і здобутки своїх попередників.